Свалява

В кінці служби в церкві і на храмове свято (21 листопада) всі прихожани виконують пісню-молитву своєму храму, яку склали самі. У цих простих і проникливих словах – історія церкви і села. Це гімн храму. Стоїть у нас на Бистрім старинная церква, До неї в неділю всі люди їдуть. Молитися Богу, просити у нього, Щоб дав їм здоров`я, щасливе життя. Стоїть та красуня дівочої вроди, Її збудували вже много віків. Її охороняє Архангел Михаїл, А Божая Мати ЇЇ береже. Стоїть, мов дівчина, струнка и висока, У неї з дитинства закохані всі. Бистрянськая церква дарує нам спокій, Такої у світі ніде не знайти. До неї приходять із далеку люди, Щоб подивитись на її красоту. У ній молились наші пра-прадіди, А нині у ній молимось ми. Стоїть у нас на Бистрім старинськая церква, Старинськая церква стоїть вже давно. Її збудували далеко у лісі, Коли тут гуляла татаро-монгольська орда. Люди збудували маленьку хатинку, У ній молились і вдень, і вночі. Просили вони Бога, щоб допоміг прогнати Чужинців зі своєї землі. А коли настала знаменна подія, І всі чужинці зникли із землі, Тоді перенесли хатинку в долину, Поближе до свого села. У 1588 році її освятили, дали їй ім`я, Архангела Михайла попросили її берегти. У 1630 році її перевезли у середину села. Добудували вівтарь і кришу, і збудували їй купола. І стала красивою Бистрянськая церква, І люди приходять молитись у ній. И просять вони Бога і Михаїла Для наших нащадків її зберегти.